Програми для редагування текстів
http://platfor.ma/magazine/text-sq/media-innovations-lab/10-servisiv-dlya-roboti-z-tekstom/
Про структуру 2016-2017 навчального року та типові навчальні плани
Відділ освіти
Широківської райдержадміністрації
Широківська середня
загальноосвітня школа № 2
І – ІІІ ступенів
Твердохлєбова Т.В.
вчитель світової
літератури
Ігрові
форми роботи на уроках світової літератури
Посібник пропонує ігрові
форми роботи як в навчальній, так і в позакласній роботі, що сприяє поглибленню
знань учнів із світової літератури, активізації самостійного творчого мислення.
Мистецтво навчання полягає не
в умінні повідомляти, а в умінні збуджувати, розбурхувати, оживляти.
А.Дістервег
Літературні ігри – це особливий різновид
педагогічних ігор, джерело яких –навчальний матеріал із літератури. Вони
спрямовані на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного,
виразного читання та розуміння прочитаного, організацію самостійної роботи з
додатковою літературою, розвиток творчих здібностей тощо.
Літературна гра може бути складовою певного
етапу уроку, самостійним етапом, окремим уроком, а також покладена в основу
системи уроків літератури.
Спираючись на практику викладання зарубіжної
літератури, використовуючи як власні спостереження, так і опублікований у
фаховій періодиці досвід організації навчально-ігрової діяльності у процесі
вивчення літератури, літературні ігри можна класифікувати:
КЛАСИФІКАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ІГОР
ЗА МЕТОЮ
Актуалізуючи Формулюючи
Узагальнюючі Контрольно- Комбіновані
корекційні
ЗА
ХАРАКТЕРОМ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Репродуктивні Пошукові Творчі
ЗА ВИДОМ
ДІЯЛЬНОСТІ
Читацька Виконавська Розумова
(лексичні,
стилістичні) (рольові,
ігри-драматизації) (інтелектуальні,
змагальні)
ЗА
ЗАСОБАМИ ОРГАНІЗАЦІЇ
Комунікативні Предметні З
використанням ТЗН Комбіновані
-
телевізійні
-
аудіо-технічні
-
комп’ютерні
ЗА
МОВЛЕНЕВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Монологічні Діалогічні Комбіновані
ЗА
КІЛЬКІСТЮ УЧАСНИКІВ
Індивідуальні Парні Групові Фронтальні
ЗА
ПІДГОТОВКОЮ
Попередня Підготовка Імпровізація
підготовка під час гри
ЗА
ТРИВАЛІСТЮ
Епізодичні Академічні Тривалі
ЗА ЗАСОБАМИ
КЕРІВНИЦТВА
Керовані Частково
керовані Самостійні
ЗА ФОРМОЮ
ПРОВЕДЕННЯ
ЗАГАЛЬНА
ЗОВНІШНЯ ВНУТРІШНЯ
ФОРМА ФОРМА ФОРМА
-
урочні -
очні -
усні
-
позакласні -
заочні -
письмові
-
загально-шкільні
Ігри на уроках світової
літератури.
Духовне
ужиття дитини повноцінне лише тоді,
Коли вона в світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. В.О.Сухомлинський.
Я дуже рекомендую, щоб дитина
вправлялася в іграх, -
не заради гри,
а таму що
вони слугують удосконаленню в мистецтві роздумів і вигадування.
Г.В.Лейбніц.
Ігрові
методи навчання та виховання впливають і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів.
Ігри розвивають інтелектуальні якості, як увага,
пам’ять, уява, вміння знаходити
залежність та закономірність, класифікувати та систематизувати матеріали
комбінувати його, знаходити помилки та
недоліки. Вони формують естетичний
смак дитини, стимулюють її активність ініціативу, допитливість.
Гра
допомагає мені організувати спілкування учнів, регулювати міжособистісні стосунки,
вона сприяє виникненню механізму саморегуляції
поведінки школяра. І робить це не нав'язливо, а
в запальній формі. Використовуючи ігрові моменти, я реалізую дидактичний принцип
«зацікавленості».
Семантика слова
– «зацікавленість» - здатність викликати у
кого-небудь інтерес до когось або чогось.
Таким чином інтерес до уроків літератури, читання, підсилюється за таких видів роботи.
Практика моєї роботи показує, що результативним
є використання на уроках зарубіжної літератури таких пізнавальних ігор:
1. Буриме
За
даними римами школярі складають поетичну строфу.
2. «Бюро літературних знахідок»
Учні встановлюють, кому належать речі (письменникові,
літературному героєві)
3. «Впізнай книгу»
Діти намагаються
розпізнати за мінімальною кількістю другорядних героїв. Починають, гру так: «Я відгадаю цей твір, почувши імена або прізвища шести персонажів..,» - «А я - п’яти...»
4.Змагання наймудріших
Одна команда загадує іншій загадки. Варіант-гри:
команди змагаються на
краще тлумачення прислів’я
приказки, запропонованих учителем.
приказки, запропонованих учителем.
5. Імітація
телевізійних ігор
«Що?
Де? Коли?» «Брейн-ринг», «КВК», «Щасливий випадок», «Ці кумедні тварини» (при вивченні анімалістичних творів) та літературному матеріалі.
6. «Істинне — хибне»
Учні
біля номера істинного твердження, яке я читаю ставлять «+», помилково «-- ».
7.Ключі від форту
-"'Міфологія".
"Казка", -''Балада "-тощо.
8.Конкурс на кращого оповідача, читця. Варіант назви: конкурс красномовців.
9.Конкурс кращого ілюстратора книги.
Він може оцінюватися також і вчителем образотворчого мистецтва:
Він може оцінюватися також і вчителем образотворчого мистецтва:
10.Конкурс пантомім.
Учні, користуючись мистецтвом жестів та міміки, створюють "живі" ілюстрації до творів,
зображують літературних героїв.
11.Криптограми на
літературному матеріалі.
12.Кросворди на літературному матеріалі.
13. "Літературні
асоціації"
Школярі відгадують,
із текстами яких творів-асоціюються
вказані мною предмети, явища.
14. Літературна
вікторина.
«Впізнай
героя за його портретом, реплікою,
реплікою інших про нього...» «Впізнай твір за його ідеєю». «Впізнай автора твору». «Впізнай місце дії» і т.д.
реплікою інших про нього...» «Впізнай твір за його ідеєю». «Впізнай автора твору». «Впізнай місце дії» і т.д.
15. Літературна естафета.
Діти записують на дошці дати з життя
письменника і коментують їх передаючи естафету один
одному.
письменника і коментують їх передаючи естафету один
одному.
16.Літературне лото.
Учні з'єднують
розрізнені картки з найменуванням літературознавчих
понять та їх визначеннями; назвами творів та іменами авторів (перекладачів);
- іменами героїв та
їх репліками; добирають "пари"
героїв однієї книги;
героїв однієї книги;
- складають частини
назви творів тощо.
17. "Літературний цейтнот".
Два учасники по черзі роблячи «ходи»: називають твори, їх героїв, авторів. Перемагає той, хто робить
останній
"хід".
18. "Ми казкарі".
Школярі складають казку: починає перша команда:
- одне речення, продовжує друга,
одне речення і т.д. Колективно стилізувати можна і
якийсь інший літературний жанр.
19. «Моя
літературна ігротека».
Учні самостійно придумують і
проводять ігри за вивченим твором, життєписом письменника тощо.
20. «Подорожі-сторінками, книг, літературними епохами.
21. "Продовж поетичну фразу".
Учні усно чи в письмовій формі
продовжують поетичну фразу, розпочату мною, або
товаришем.
22.Ребуси на літературному матеріалі.
23. «Розшифруй ініціали»
Подаю ініціали письменників чи
літературних героїв, потрібно написати повні
імена.
24. «Складіть кубики»
Діти складають
кубики із складами в такому порядку, щоб
прочитати уривок із вірша, якогось іншого твору.
прочитати уривок із вірша, якогось іншого твору.
25."Сюжетний хід".
Школярі по черзі
називають, події сюжету вивченого твору.
26. Чайнворди на літературному матеріалі.
Широко
впроваджую в методику викладання зарубіжної літератури й рольові (такі, що відтворюють структуру певної
діяльності в ігровій навчальні моделі) ігри. Серед них можна назвати:
1. Аукціон знань.
Високий бал ,
(приз) отримує учень, який
покаже найкращі знання: дасть правильні і
повні відповіді на запитання, назве найбільшу
кількість творів письменника тощо.
2.
Журналістський звіт про презентацію книги, творчий, вечір письменника у формі теле - (радіо-)
репортажу, газетної статті тощо.
3. Заочна
екскурсія визначними місцями,
пов’язаними з
літературою.
літературою.
Школярі
за завданням та моїми рекомендаціями готують
необхідний матеріал, слайди, малюнки, "Екскурсоводи"
проводять заочний огляд.
необхідний матеріал, слайди, малюнки, "Екскурсоводи"
проводять заочний огляд.
4.Засідання дискусійного клубу
(варіант гри: «Табу», «Суд»)
Для
обговорення: пропоную літературну проблему. Учні добирають
аргументи "за" і "проти", висловлюють їх, ґрунтовно
захищаючи свою точку зору; потім пропоную дітям
помінятися місцями з опонентами і спробувати аргументувати
їхні думки.
5.
Інсценізація "Письменник очима друзів".
Варіанти гри: «Письменник очима
сучасників (критиків, рідних, послідовників)».
Учні, що виконуватимуть ролі друзів письменника, Опрацьовують необхідний
матеріал, готують свої виступи. Під чай гри я представляю тих, хто
буде вести мову про письменника.
Закінчується розмова узагальнюючою бесідою з школярами - глядачами.
6. Інсценізація на матеріалі листування.
За
моїми вказівками діти опрацьовують необхідний матеріал складають
сценарій, добирають музичний супровід. Програму представляють ведучий, учасники
листування.
7.Інтерв'ю з
письменником (літературним героєм, критиком).
«Журналіст» складає опитувальник на основі відомих
фактів з життя автора, проводить
інтерв’ю з письменником, роль
якого виконує підготовлений учень.
8. «Літературна
кав’ярня (чайхана».
9. Лицарський турнір.
Переможцем турніру стає "лицар" який
виявить кращі знання
особливостей літературної епохи, художнього твору.
10.
"Ми літератори". І
Пропоную школярам побути в ролі письменників і спробувати виконати завдання:
а) написати розповідь про життєвий
і творчий шлях (або ж певний його етап) автора від його
імені;
б) придумати інший початок, кінець твору;
в) ввести кілька описів (портрет,
інтер’єр, пейзаж) у вивчений літературний, твір;
г) пофантазувати про майбутнє
героя дитини;
д) написати лист; від імені літературного
героя і т.д. 11.Парад (бал, карнавал)
літературних героїв. Захист костюмів.
12.Підготозка та проведення "кінопроб" на
виконання
ролей героїв твору, що вивчається.
ролей героїв твору, що вивчається.
13.Презентація книги.
14.Святкове
засідання «Нобелівського комітету з літератури».
Присвоюються премії в номінаціях:
"Кращому письменникові"
"Найулюбленішому героєві (героїні)"
"Книга, котрій завпеди радіють"
Діти
повинні аргументувати свій вибір. Церемонію слід
провести з максимальною урочистістю та святковістю в кінці навчального року
(семестру). На ній неодмінно повинні
сказати своє слово «лауреати», запрошені «гості».
15.Складання кіносценарію за
вивченим твором в творчих групах "режисерів",
"сценаристів", "оформлювані?", "акторів". Захист робіт.
16. Творчий вечір письменника.
17. "Чий це портрет?"
Клас ділиться на дві команди,
які: готують словесні портрети героїв твору. Ці портрети
пропонуються суперникам для відгадування. Я
оцінюю як, портрети, так і відповіді.
18. "Я диктор"
З
метою розвитку навичок виразного
читання, пропоную
учневі в ролі диктора прочитати запропонований
текст, зробити оголошення, тощо.
19. «
Я, вчитель зарубіжної літератури».
Старшокласники
імітують професійну діяльність учителя - словесника; під моїм
керівництвом готують та проводять урок зарубіжної літератури
(або якийсь із його етапів); аналізують та оцінюють відповіді своїх
товаришів.
Гра - творчість і праця. У грі, в учнів виробляються
звички зосереджуватися розвиваються увага, потяг до знань. Захопившись,
учні не помічають,
що вчаться орієнтуються у
надзвичайних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Я вважаю, що ігрова
діяльність на уроці сприяє створенню пізнавального мотиву, посилює увагу
до змісту матеріалу, працездатність, почуття
відповідальності за успіхи у навчанні всього колективу та кожного учня. Процес гри, її наслідки примушують замислитися
деяких учнів над недоліками у
знаннях та шляхами їх ліквідації.
У дидактичних іграх виробляється
автоматизм дій, серйозне ставлення до
предмета, реалізуються ідеї співробітництва,
змагання, самоврядування, виховання, відповідальності кожного за
навчання та дисципліну. У процесі гри виробляється вміння думати систематично,
шукати нові ідеї. Гра на уроці вимагає, щоб її учасники віддавали їй свою енергію, розум, витримку, самостійність.
Я вважаю, роль гри на уроці
неоціненна. Вона допомагає мені зробити процес навчання цікавим і
творчим, створює сприятливу атмосферу для спілкування, знімає втому
дітей, запалює їх та мобілізує мислення. Разом з тим мета кожної
гри, в тому числі і на уроках літератури, тренування
учнів у вживанні необхідних слів, виразів, фраз, формування
комунікативних умінь. Гра є також засобом створення реальних ситуацій для спілкування.
Елементи гри, вирішила вводити в кожний вид діяльності на уроці, і тоді
заняття матиме захоплюючу, цікаву, для учнів форму, адже під час гри всі
учні активно працюють, слухають учителя і один одного. У цих умовах мимовільна
уява і запам’ятовування забезпечують краще засвоєння
нового матеріалу.
Як відмічає у своїй статті «Граємо на уроці» Ю.В.Бардакова,
«гра це природний вид розумової діяльності, властивий дітям. Зацікавленість дітей;
іграми, старанність, з якою вони беруть у
них участь, дозволили психологам
назвати ігри дітей серйозним заняттям».
У процесі гри учень
формується як суб’єкт діяльності; гра на уроці викликає емоції, заставляє учнів думати, вирішувати і швидко реагувати: Що сказати?
Як сказати? Як поступити? Пошук відповіді на ці запитання активізує
мислення, розвиває кмітливість. Знання, добуті таким чином, міцніші, ніж знання, одержані в готовому вигляді. Крім
того, гра допомагає учням подолати страх, психологічний бартер.
За 19 років
роботи у школі прийомів зацікавлення накопичилося чимало, деякі
стерлись, застаріли, а є такі, що опрацьовують зайда. Іноді такі
прийоми мені підказують учні, іноді колеги на відкритих уроках, іноді популярні
телепередачі. Детальніше зупинитися хочу на різних видах
дидактичних ігор на уроках зарубіжної літератури, що є однією із форм
заохочення школярів.
В основному
елементи ігор на уроках літератури використовую під час
повторення матеріалу та на підсумкових уроках. Але інколи
ігрові елементи включаю і на уроках при вивченні нового матеріалу.
Так, наприклад, у 5 класі під час
вивчення розділу "Усна народна творчість"
використовую гру-драматизацію за сюжетами народних
казок.
Гра - драматизація це цікавий різновид театрального
дійства. Спостерігаючи роботу учнів по підготовці таких ігор, можна
зробити висновок, що у вихованців успішно формуються гуманні почуття та
вміння їх виражати з допомогою засобів емоційної виразності (інтонації,
міміки, жестів, характерних рухів, пози, ходи) через систему
спеціально розроблених вправ. За основу беру народні казки саме тому,
що ш притаманні динамізм сюжету, виразність образів,
доступність мови твору. Втілення в них доброти і зла
пробуджують емоційну активність дітей, спрямовуючи їх на
співпереживання, співчуття, внутрішню співдію. Інсценізуючи уривок з тієї чи іншої казки, учні ніби живуть життям героїв.
Гра драматизація, таким
чином, допомагає драматизація,
таким чином допомагає учням
краще засвоїти і
запам'ятати зміст казки і як найповніше сприяти вихованню у
дітей гуманних якостей.
Елементи гри-драматизації
використовую під час вивчення деяких творів в 7 класі.
КВК, «Поле чудес», "Що? Де? Коли" «Щасливий
випадок", "Угадай
мелодію", Два роялі", «Брейн-ринг»
— форми проведення цих популярних телепередач
відомі і учням, і вчителям. На уроках зарубіжної літератури теж
використовую прийоми проведення улюблених телепередач, але у формі літературної
гри. Вони проходять під час підсумкових уроків та повторення.
Використовую на уроках літератури й
елементи гри «Вгадай мелодію». Але пропоную учням згадати
не мелодію, а назву твору, уривок з якого зачитую. Для цього
клас поділяю на дві команди. Фінальним завданням для
команд є «Вгадай книгу за підказкою». Книга повинна бути відома
всім учням. Даю три підказки. Якщо вгадає команда книгу з трьох
підказок, то одержує одне очко, якщо з однієї - три очки.
Наприклад:
1.
Це збірка відомого письменника.
2. Її
високо оцінив Пушкін, а написана вона була на основі
відомостей з листа матері автора.
3. В
ній поєднуються реальність
і фантастика, діють чорти,
відьми, чаклуни.
("Вечори на хуторі біля Диканьки)».
В кінці уроку підбиваються
підсумки, визначаються переможці, отримують оцінки учні.
Цікаво
проходять уроки на повторення у вигляді гри. "Два
роялі", з якої використовую лише елементи. Замість екранів, на яких засвічується слово, я пропоную
картки. На них записано по одному слову із загальної
назви літературного твору. Щоб відгадати назву твору, треба
«викупити» в мене кожне слово назви цього твору а
купувати, потрібно за знання. За
правильну відповідь дається карта зі словом. Учні із задоволенням включаються в роботу на таких
уроках. Підсумковий
урок у формі гри «Щасливий випадок»
має наступну схему:
1.
Клас поділяється на дві команди,
кожна з яких обирає собі назву, капітана.
2.
Розминка. Задаю спільні запитання обом командам.
Та з них, яка першою дасть більше правильних відповідей, отримує
5 балів та право розпочинати подальші
конкурси.
3.
«Конкурс капітанів» По черзі капітани задають
питання
один одному - на запропоновану вчителем тему. Переможець отримує 5 балів.
4.
Інтелектуальний поєдинок. Ставлю
запитання до кожної з команд окремо. Перемагає та
з них, котра за відповідний відрізок
часу дала більшу кількість, правильних відповідей. Вона отримує 12
балів.
5.
«Таємничі конверти» Гравці
кожної з команд по черзі витягають
конверти і самотужки відповідають на обране таким чином запитання. За
кожну правильну відповідь команда отримує 10 балів.
6.
Підбиття підсумків, виставлення
оцінок.
Не менш
цікавим і змістовним є урок – гра «Брейн-ринг». Цей тип
уроку теж можна проводити під час узагальнення та повторення
вивченого матеріалу. Крім того, така форма роботи допомагає
розвивати зв’язне мовлення учнів: колективне обміркування запитань,
потреба чітко і ясно висловити свою думку, добре формує мовні навички.
потреба чітко і ясно висловити свою думку, добре формує мовні навички.
Для
проведення брейн-рингу клас ділиться на дві команди,
кожна із яких обмірковує відповідь протягом 1 хвилини. Сигналом готовності
відповіді замість лампочки бути кольорова карточка.
На уроках
літератури можна використовувати і такий
тип уроку, як урок – подорож за творчістю
різних письменників.
Урок -
подорож проводиться у формі гри. Клас розподіляється
на ньому на декілька груп (в залежності від кількості
станцій), а одна із груп подорожує. Наприклад, є чотири
станції "Гоголеве'', «Дефо», «Ясна Полян», "Жуль Верн". Чотири групи
знаходяться на станціях (сидять за окремими
столами), а п’ята — подорожує.
Після
вступного слова вчителя ця група "приїздить" (займає вільне місце, за столом) на
станції "Гоголеве". Знавці
творчості Гоголя задають подорожуючим
заздалегідь підготовлені питання, що стосуються
цього письменника. Потім перша група "їде" на станцію "Дефо", де їх екзаменують знавці
творчості Дефо. Аналогічно проходить подорож - гра і на інших станціях.
Таким чином,
"працюють усі учні класу, вони мають можливість виявити; свої знання
з декількох оглядових тем, а вчитель - за один урок оцінити
підготовку їх усіх. На уроці, як правило, часу вистачає на 8 – 10 запитань.
(10 хвилин) на кожній станції.
Урізноманітнює
проведення уроків літератури з
елементами гри і
урок-прєс-конференція. Цей
тип уроку можна використовувати під час вивчення
біографії письменника.
Для
проведення цієї рольової гри потрібно із учнів класу
вибрати одного, хто буде письменником. Усі інші — представники преси, радіо та
телебачення. Щоб це було зрозуміло,
розставляю на партах таблички з
написами, наприклад:
"Літературна газета", "Українське радіо", журнал "Юність'' і т.д. Письменник, з-яким
проводять прес-конференцію, займає
місце в президії. Учні піднімають руки,
називають установу, яку представляють, своє прізвище і задають запитання.
Використання таких ігрових елементів,
дають великий заряд емоційності. Він заставляє учнів подумати, доміркувати над проблемами та
долею письменника, зацікавлює
їх.
Серед педагогічних
технологій проведення уроків чільне місце займають і так
звані уроки - усні журнали.
Вони належать до уроків комунікативної спрямованості.
До
проведення такого уроку учні заздалегідь готують макет журналу, якому
обов’язково дають свою назву. Журнал будується по сторінках, які теж мають обрані назви і цікавий
зміст.
Наприклад:
1.
сторінка "Родовід"
2.
сторінка "Дитинство.
Юність"
3.
сторінка "Творчість"
4.
сторінка "Світогляд"
5.
сторінка "Учителі і наставники"
6.
сторінка "Останні роки життя".
Такі уроки використовую під час вивчення життя і творчості письменника або
повторення його біографії.
На таких уроках учні - активні учасники сторінок
журналу: роблять повідомлення, читають уривки, переказують, беруть інтерв’ю, ведуть
діалог тощо.
Урок-аукціон належить до типу уроків
загального характеру. Такі уроки
рекомендую проводити в 9-11 класах при вивченні біографії письменників.
До уроку разом зі мною готуються всі учні класу: складають хронологічну таблицю життя і творчості письменника, підбирають найцікавіші факти (2-3) з
його біографії, ілюстративний
матеріал. готують малюнки.
Урок починаю вступним словом про особистість письменника,
або словесний портрет його, або слово сучасників про поета та
інше.
Потім починається аукціон "продаж" цікавих фактів
з біографії письменника чи поета за періодами: "Дитинство",
"Юність", "Перші кроки літературної
діяльності", «Творча спадщина письменника»,
«Особисте життя», «Останні роки життя», «Світове значення творчості
письменника», «Новації» та інші.
Правила аукціону такі:
відповідає лише той, хто підняв руку, викрики з місця не зараховуються. Отримує
найбільшу кількість балів той, хто був найбільш активний.
Для чіткого ведення
«торгів» використовують план-сітку класу, де позначаю кількість повідомлень
учнів.
На таких уроках під час
«торгів» діти краще запам’ятовують біографію письменника, цікаві факти із його
життя та людськими долями.
Всі типи ігрових уроків
спрямовані на розвиток мислення й зв’язного мовлення школярів, уваги,
кмітливості, інтересу до літератури та мистецтва.
Отже, застосування ігор на
уроках літератури підвищує рівень пізнавальної активності у єдності її
компонентів: пізнавальної самостійності, ініціативності, повноти і мобільності
знань.
Свої функції гра виконує ефективно,
якщо відповідає таким умовам:
-
її змістом
є програмний матеріал;
-
вона
застосовується у різноманітних формах;
-
вірно
узгоджується з іншими дидактичними засобами;
-
забезпечує
всебічний розвиток особистості;
-
гра має
бути цікавою за змістом, за формою і відповідати віку учнів;
-
вона
повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в учнів бажання взяти в ній
участь;
-
гра
організовується так, щоб учні максимально використовували необхідний матеріал;
-
гру
необхідно підготувати і проводити в спокійній і доброзичливій формі;
-
для оцінки
роботи слід використовувати різні стимули, викликати в учнів почуття
задоволення, радості;
-
важливо, щоб гра на уроці не перетворилася для
учнів у традиційну форму роботи під керівництвом учителя, роль учителя в
процесі проведення гри постійно змінюється: спочатку я контролюю діяльність
учнів, керую нею, а потім лише спостерігаю, фіксуючи результати. Слабо
підготовленим учням допомагають у процесі гри, учні з високим рівнем знань.
Плануючи
ігрове завдання, я враховую, що не всяка гра може бути використана на уроці.
Тому вибір гри, визначення її місця та методики проведення - важливе завдання
вчителя.
Гра-природній
вид діяльності, властивий дітям,
направлений на всебічний розвиток особистості. Тому ігрова навчальна діяльність необхідна, вона відкриває широкі можливості для навчання літератури, доповнює навчальну ситуацію.
направлений на всебічний розвиток особистості. Тому ігрова навчальна діяльність необхідна, вона відкриває широкі можливості для навчання літератури, доповнює навчальну ситуацію.
Таким чином, використання ігрових завдань на уроці:
1. Сприяє міцному засвоєнню матеріалу в умовах
максимально наближених до природних.
2. Формує необхідні навички і вміння
спілкування.
3. Допомагає уникнути перевантаження.
4. Створює так звані
умовно-комунікативні ситуації, в яких враховуються мовленеві уміння учнів.
5. Зацікавлює і виникає більший
інтерес до предмета.
Ще
А.Макаренко писав: «ІУ дитини є пристрасть до гри і необхідно її
задовольнити, необхідно не тільки дати їй час погратися, а й пронизати цією
грою все її життя. Все її життя - це гра". А гра – це індивідуальна
творчість кожної особистості.
Отже, використовуючи ігрові форми проведення уроків, ставлю за мету
здивувати учня чимось новим, зацікавити його. А здивований, захоплений,
уражений він буде творити!
Продуктивним
вважаю таке завдання: взяти інтерв'ю в автора книги або літературного
персонажа. Цікаво проходить гра «Зрозумій
мене». Учасники кожної пари розподіляють ролі: один — представник служби
«гаряча лінія», другий — той, хто телефонує до служби. Як правило, це якийсь
літературний персонаж. Представник «гарячої лінії» має не просто вислухати
свого підопічного, а й активно включатися в пошуки розв'язання проблеми.
Не залишає
байдужих гра «Впізнай книгу». Технологія її
проведення: групи впізнають, кому належать речі літературних
персонажів.
Практикую ще
такі види завдань: презентація книжок, підготовка кіносценарію, журналістський
звіт про творчий вечір письменника, складання ребусів, вікторин, чайнвордів,
казок, загадок.
Найпродуктивнішими
письмовими завданнями вважаю такі:
1.
Скласти запитання для вікторини за
біографією автора
для ігор «Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Брейн-ринг».
для ігор «Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Брейн-ринг».
2.
Нагородити епітетами героїв
літературного твору.
3.
Дати свої назви розділам книжки.
4.
Дібрати епіграф до вивченого твору.
5.
Написати коментарі до малюнків
діафільму за вивченим
твором.
твором.
6.
Відповісти на запитання літературного
диктанту.
7.
Сформулювати ідею твору у вигляді
прислів'я.
8.
Виправити помилки «деформованого»
тексту літературного твору.
9.
Виконати завдання за картками.
10.
Придумати інший початок або кінцівку
твору, дотримуючись авторського стилю.
11.
Розповісти про свої пригоди в ролі
літературного персонажа.
12.
Поділитися своїми враженнями від
книжки у формі листа
до її автора.
до її автора.
13.
Пофантазувати про дитинство
героя-дорослого.
На своїх уроках із зарубіжної літератури у 5-му класі я використовую гру
«Намалюй літературознавчий термін». Ця гра з одного боку розвиває фантазію дитини:
щоб намалювати, необхідно уявити і зрозуміти визначення, а з іншого боку, учень
запам’ятає це поняття надовго, бо виступає водночас і у ролі дослідника:
простежив – уявив – намалював – запам’ятав.
Пропоную учням виконати ї такі інтерактивні вправи:
- "Мікрофон". Кожен учень висловлює свої думки і враження в
уявний мікрофон. Говорять по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи
свою думку.
- "Мозковий штурм" застосовується для вироблення кількох рішень з
конкретної проблеми. Мета — зібрати якомога більше ідей щодо неї.
- "Акваріум". Кілька учнів
обговорюють якусь проблему в групі. Всі інші учні спостерігають за тим, як
відбувається обговорення. Мета — вдосконалення вміння дискутувати й аргументувати
свою думку. Проводиться на етапі, коли учні мають певні навички групової гри.
- "Коло ідей". Учні
вирішують гострі питання, складають перелік ідей. До обговорення залучаються
всі.
Розігрування ситуацій за ролями. Учні розігрують у
ролях визначену ситуацію. Мета — набути досвід шляхом гри, допомогти навчатися
через досвід та почуття.
-
"Ажурна пилка".
Використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати
разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ця
вправа може замінити лекції.
-
"Пласт". Учні складають
відповідь на поставлене запитання за поданим початком.
1.Я думаю.
2. Тому що...
3. Наприклад...
4. Отже...
- Ти — мені, я — тобі. Учні в парі обмінюються питаннями на задану тему.
- "Діалог автора з персонажем". Учні працюють у парі. Один із
учнів — автор, інший — персонаж. Йдеться про інших персонажів книги.
- "Ланцюжок". Учні по черзі характеризують якогось літературного
героя. Кожен промовляє одне речення.
- "Літературний турнір". Учень викликає до себе іншого учня,
називаючи по імені, ставить якесь запитання за літературним твором. Якщо
відповідь правильна, то викликається інший учень і запитання задається йому.
Для
активізації творчої роботи використовую різні типи нестандартних уроків. Серед
них такі:
урок-конференція, урок
– кінозйомка,
урок-прес-конференція, урок – проба
на роль,
урок – КВК, урок –
знайомство з автором твору,
урок – аукціон, урок
інтерв’ю,
урок – диспут, урок – суд,
урок – ярмарок, урок –
спогад,
урок – концерт, урок –
лабораторна робота,
урок – мандри, урок
– практикум,
урок – змагання, урок –
тренінг
Пропоную учням також таке завдання:
підготуватися до ролі учителя.
Гра «Буриданів віслюк»
Ця гра
створює проблемну ситуацію на уроці. В основу покладено біблійну притчу про
віслюка. Вона проста:
«Ліворуч та
праворуч від віслюка стоять два ясла із сіном. До котрих підійде зголоднілий
віслюк? До правих? Але чим кращі вони за ліві, якщо вони зовсім однаковісінькі?
Та зморений і приголомшений сумнівами віслюк помирає від голоду перед повними
яслами, не підійшовши до жодних із них».
Та нам помирати не; слід нам треба лише обрати і пояснити свій вибір.
Наприклад:
Хто такий, на ваш погляд, барон Мюнхаузен? Виберіть правильну відповідь.
Ліворуч.
Найправдивіша людина
на світі.
Праворуч.
Вигадник, веселун,
хвалько.
Гра
«Людське щастя літературного - героя».
Сучасний український письменника В.Шевчук назвав чотири складові людського
щастя:
1. Наявність
живих батьків
2. Знайти
себе у цьому світі.
3. Мати
добрий сімейний лад.
4. Не
сказати жодного «кривого» слова.
Користуючись цими чинниками, дайте відповідь: чи щасливий літературний
герой?
Гра «Біль літературного героя»
Ми соромимося говорити про свій біль. Немає з ким поділитися думками, мало
хто вислухає нас до кінця. Всі поспішають, усім ніколи слухати.
Літературні герої художніх творів, якщо вони позитивні, здебільшого люди
відверті, мудрі, справедливі. Який духовний та фізичний біль їх переймав? Кому
вони про нього розповідають? Чому саме цим особам? Як вони сприймають
страждання та думки літературного героя?
Гра «Обличчя майстра художнього слова»
На дошці портрет письменника чи поета, творча спадщина якого вивчається.
Вчитель спонукає учнів пильно
придивитися до обличчя, поміркувати над питанням: що можна сказати про
цю людину? Чи можна назвати його невдахою? Які мрії, думки мали бентежити його
душу?
Наприклад, портрет
Олександра Гріна: впалі щоки, сумні очі, непричісане волосся… Учні говорять, що ця людина часто хворіє,
заклопотана власними справами, не має часу приділити увагу зовнішності тому що
думки зайняті іншим. Можливо, це людина невдаха. Сумні очі підкреслюють це.
Учитель, підводячи
підсумки, підкреслює, що О.Грін боровся з долею як міг. Він хворів на
туберкульоз .Боровся з хворобою і мріяв про подорожі до великих рік світу, про пригоди. Грін
вигадав власну країну і назвав її «Грінландією». Назва прижилася і стала
символом романтики та фантастики, що були відірвані від реального життя.
Герої творів Гріна чисті і добрі душею. Вони з честю долають усі перешкоди,
знаходять своє щастя.
Засідання прес-клубу
Завчасно оголошується тема уроку, творчій групі учнів пропонують різні
завдання: взяти на себе виконання ролей письменника, його сучасників,
літературного критика, читачів та обов’язково експерта. Варто подбати і про
зовнішні зміни у класі: парти розташовуються літерою «П». роль ведучого виконує
вчитель.
За девіз клубу може слугувати вислів французького філософа Вольтера: «Ваша
думка мені глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я готовий пожертвувати
своїм життям».
Правила ведення засідання прес-клубу:
-
висловлювати різні, але протилежні,
часом зовсім дивні думки з проблеми, що обговорюється;
-
можна сперечатися не погоджуватися із
загальноприйнятим баченням;
-
критично ставитися до себе.
Забороняється:
-
висловлюватись образливо про
будь-кого;
-
під час обговорення переходити на
особистість опонента;
-
переривати співрозмовника;
-
за відсутності аргументації,
спрямовувати розмову в інший бік;
-
використовувати образливі
перебільшення.
«Мозкова атака».
Цей вид діалогу активізує творчі
здібності учнів. «Мозкова атака» передбачає такі етапи роботи:
- оголошення теми і завдання уроку;
- створення мали груп (5-6 осіб за власним вибором);
- створення проблемної ситуації;
- висунення в малих групах різноманітних ідей;
- систематизація ідей в групах;
- критичне обговорення цих ідей;
- формулювання висновків щодо розв’язання даної проблемної ситуації.
Гра «Голоса літературних героїв»
На уроках виразного читання можна читати голосами героїв казок та художніх
творів. Якщо на дошці з'являються «портрети» Білосніжки, Баби Яги, Попелюшки,
Мауглі... — це говорить про те, що надійшов час, коли всі повинні читати,
розмовляти голосами «гостей».
Гра «Я
диктор»
Застосовується під час виразного читання творів. Слід
звернути увагу на темп, силу голосу, його тон. Саме ці чинники розкривають
почуття та думки.
Спочатку учні «відточують зір та почуття», використовуючи
цитати з твору, що вивчається. Наприклад:
«— Оце вже говорить Людське дитинча! — з гордістю сказала Багіра».
«—Людина!— вигукнув він, клацнувши зубами. —Людське дитинча. Дивись!»
З твору Кіплінга
«Мауглі»
«— Мамо, — тихо звернувся до неї Кралевський, сідаючи на стілець коло
ліжка. — Мамочко, Джеррі прийшов до вас».
«— Мою маму? — вражено перепитав він. — Провідати маму? Зараз?»
З твору Дж. Даррелла
«Балакучі квіти»
ГРА
«УЯВИ»
Будуємо уяву протягом кількох уроків. Як ? За
допомогою ось цих завдань:
Завдання 1.
Учитель. За вікном дерево
шелестить листям. Бо в листі – шелестики живуть. Ви їх бачили? ні? «Намалюйте»
усно уявну пейзажну картинку,
прослухавши мелодії шуму осіннього
лісу, співу пташок, шуму дощу, морського
прибоя.
ГРА
« ВИБІР ІЛЮСТРАЦІЙ »
Пропоную учням намалювати ілюстрації
до твору. В класі потрібно відібрати лише ті малюнки, які відповідають
авторському опису. Саме це зорієнтовує учнів на
своєрідний підхід до життя письменника, особливості його
світосприйняття.
Учні захищають свої творчі
роботи.
ГРА «ОСОБИСТІ АСОЦІАЦІЇ».
Особисті асоціації школярів – це спроба
перевтілення та перетворення літературного героя, його внутрішнього світу.
На уроці за « Війною і миром » пропоную знайти три асоціації до жіночих
образів. Ось один з прикладів:
Елен – пуста кришталева чара;
Наталя – запалена свіча;
Соня – суха ікебана.
Учень пояснює, чим викликані ці
асоціації, розповідає про себе, про свої почуття, але повинен добре зрозуміти
літературного героя.
ГРА «КАКОГРАФІЯ».
У сучасній школі
така форма роботи не використовувалася до 1984-1985 років. Відомий
учитель-новатор із Грузії Ш.Амонашвілі вдихнув у нього життя.
Какографія ( від
грецьких слів kakoz -
поганий, grapho -
пищу ) – запис із навмисними помилками. Учню потрібно знайти їх та
виправити.
Учням пропонують завдання:
1. Знайдіть помилку:
Шарль Перо, Діаметра, Сінбад-мореплавець
2.Виправіть помилки в твердженнях:
Генріх
Гейне – відомий англійський поет.
Олександр Пушкін – автор балади «
Рибка»
Подобаються школярам і такі
завдання:
1.
Допишіть пропущені літери у словах:
Бре-бері, Ж-ль Верн, Астрі-Лін-грен, Сві—т
2.
Назвіть прізвища письменників, до складу яких входить
слово « сон»:
Сетон-Томпсон, Стівенсон.
ГРА « ОЧИМА
ПСИХОЛОГА ».
Герої Г.Флобера, О.Уайльда, Ф.Достоєвського
страждають і закінчують
життя самогубством. Використовуючи загально мистецький закон:
читач - суб'єкт – аналіз спробую передбачити, які обставини спонукали їх
залишити цей світ.
Суїцидальні наміри:
1.
Демонстративність;
(Люди цього типу намагаються своїм самогубством привернути увагу оточуючих
до своїх бід, домогтися співчутті й розуміння).
2.
Ефективність.
(Емоції переважають над інтелектуальною оцінкою ситуації).
3.
Неспроможність.
(Такі люди вважають себе некомпетентними, непотрібними).
4.
Максималісти
(Найменша втрата здається непоправною, а цінність досягнень – мінімальною).
Однак, на думку вчених, є і такі
фактори, які за будь-яких умов стримують від
самогубства, будь-яку категорію кандидатів. Це –
розуміння відповідальності перед іншими і почуття власного обов'язку.
ГРА « ЛАНЦЮЖОК »
Головне
у цій формі роботи – це спиратися на досвід дітей, правильну, чітку постановку
запитань, тобто багаторазове повторення найголовнішого, того що схвалювало,
спонукало замислитися та здивувати учня. Іноді з цього «ланцюжка» питань
виникне проблема, яку слід вирішити на наступному уроці.
Список використаної літератури:
1.
Белова О. Й. Игра на уроках литературы как средство творческой активности школьников: Автореф.
дис. канд. пед. наук: 13.00.02 /Ленинградский гос. пед. ин-т им. А. Й. Герцена.
— Л., 1984. — 18с.
2.
Білецький Д. М. Літературні ігри в школі // Українська
мова і література в школі. — 1963. — № 4. — С. 40 — 44.
3. Гинзбург
Л. Занимательно о литературе: Пособие. — Фрунзе, 1990. — С. 104 —135.
4.
Захарук Д. В. Ігри з літератури. — Вид. 2-е, змінене і
переробл. — К.: Рад. школа, 1970. — 222 с.
5.
Карсалова Е. В. Методические основи руководства
читательской деятельностью на уроках литературы в средних й старших классах:
Автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.02 / Научно-исследовательский ин-т общего
среднего образования АПН СССР. — М., 1991. — 41с. 6.Македон Т.А.
Сценическо-игровая деятельность на уроках литературы в средних классах как
средство углубления восприятия художественного произведения: Автореф. дис.
канд. пед. наук: 13.00,02 /Российская академия образования. Ин-т
общеобразовательных школ. — М., 1994.-18с.
7.
Мартинець А. Літературні ігри. 5 клас. —
Галич: ТзОВ "Галицька друкарня". — 1999. — 69 с.
8.
Ніколенко О. М.,
Куцевол О. М. Сучасний урок зарубіжної літератури:
Посібник для вчителя. — К.: Видавничий центр "Академія", 2003. — 288
с.
9.
Пранцова Г. В. Использование игры для активизации
мышления учащихся // Поиск нових путей: Из опыта работы. — М.: Просвещение,
1990. — С.59 — 65.
10.
Тихомирова И. И. Чтение детей —
эмоциональный тренинг: Методическое пособие /НГОДБ. — Н. Новгород. 1998. — 57
с.
11. Форми
навчання в школі: Кн. для вчителя /Ю. І. Мальований, В. Є. Римаренко, Л. П.
Вороніна та ін.; за ред. Ю. І. Мальованого. — К.: Освіта, 1992, — 160 с.
12.
Юрченко 3. В. Ігрові методики розвитку
художньо-словесних здібностей учнів 5 —11-х класів // Практична психологія та
соціальна робота. — 2000. — № 2. — С. 9—12.
Немає коментарів:
Дописати коментар